Плани – ніщо, планування – все. – Дуайт Д. Ейзенхауер
  • :
  • :

Анатомія 27 сесії Ніжинської міської ради

17 питань порядку денного – так звучало в розпорядженні міського голови про скликання чергової 27 сесії. За поданнями депутатських комісій, вже в сесійній залі ця кількість зросла до 33. Працювали  два дні: першого — 33 депутати; другого — 23. Так склалося, що менше половини проектів рішень розглянули швидко і позитивно: після озвучення і одразу до голосування. А от інша половина проектів рішень пройшла через горнило тяжкого народження.

Пройдемося і ми по найбільш гучних.

Емоції і аргументи — це те, що було в залі під час затвердження інвестиційної програми товариства “НіжинТеплоМережі”. Дві сесії поспіль це питання в порядку денному та разом з тим і не набирає достатньо голосів для прийняття. “Хочемо, чи не хочемо, це рішення необхідно ухвалювати, – резюмував нинішню ситуацію голови профільної депутатської комісії Володимир Башинський, – інвестиційну програму приймати. І вже тоді прикладати  зусилля, щоб вона, хоч на 50% була виконана до кінця року. Аби не заганяти наші тепломережі, бо не буде прийнята програма та не буде відшкодування різниці в тарифах за газ. Комісія рекомендує підтримати.” Треба зауважити, що на попередніх сесійних розглядах, саме профільна депутатська комісія і Воллодимир Башинський були проти затвердження програми до результатів зустрічі із засновниками товариства і повної інформації по ситуації з новим опалювальним сезоном. Така зустріч відбулася з представником засновника. А ще була зустріч на рівні замміністра мінрегіонбуду та обласного керівництва.  Опісля всього почутого думки змінилися. Ситуація з фінансами, що розгортається нині на теплопостачальному підприємстві міста, не радить ставати в позицію. Прийняти програму і не ризикувати початком опалювального сезону — це те, про що просив депутатів і перший заступник міського голови Григорій Олійник. Найактивнішим опонентом їм став депутат міської ради Юрій Хоменко. В його аргументах: борги підприємства по орендній платі до міського бюджету; невиконання інвестиційних програм попередніх років (так інвестпрограма 2015-2016 рр. виконана лише на 16%!!!.) А всі вони ввійшли складовими в тарифи для населення, кошти бралися, та куди ділися? Те, що неприйняття програми потягне за собою певні санкції у вигляді хоча б невідшкодування різниці в тарифах, депутат вважає абсурдом. Це щось по типу шантажу в канун опалювального сезону. «Зустріч з вищим керівництвом компанії, передача 50% частки товариства в комунальну власність, отримання важелів на призначення керівника і реальний контроль над видатками товариства — це те, що повинні вимагати депутати», – підкреслив Юрій Хоменко. В тому, що інвестиційні програми попередніх років не виконувалися, є цілком об’єктивні причини, в свою чергу наголосив міський голова Анатолій Лінник. «Це дія так званих розподільчих рахунків, коли 86% надходжень підприємства забиралися прямо з рахунків в погашення боргів за газ перед НАФТОГАЗОМ. На залишкових 14% лягали всі витрати підприємства. До того ж, більше 60% споживачів послуги це субсидіанти, а кошти по субсидіям віддавалися з затримками у півтора два місяці. Є питання — давайте збиратися і обговорювати, а інвестиційну  програму треба приймати. Ситуація по тепломережам у нас надскладна, та не виняткова для країни», – підкреслює міський голова. «У наших найближчих сусідів теж так, і різниця, хіба що, у цифрах. Платоспроможність тепломереж нині просто загрозлива», –  наголошував і перший заступник міського голови Григорій Олійник. Борг перед НАФТОГАЗОМ у 39 млн. грн. Йде погашення сум минулих періодів, а поточні наростають ще. Населення боргує 2,5 млн. грн. Сьогодні вже немає ресурсів, аби сплачувати по зобов’язанням. «Подобаються,  чи не подобаються Тепломережі, але, на сьогоднішній день, не приймати програму не можемо, — акцентує Володимир Башинський, – з 1 жовтня ліміти на газ виділять лише тоді, коли Тепломережі сплатять 90% спожитого у попередньому опалювальному сезоні газу. Мова про майже 10 млн. грн. Не буде проплати, то в Ніжин газ прийде не по 6 тис. грн за куб, а по 24 тис. Отоді й побачимо ми,  якими будуть і тарифи, і початок опалювального сезону.” В ході обговорення, було озвучено, що на серпень готується повна аналітична довідка по всім боргам підприємства і його платіжний баланс. Ситуацію будуть розглядати і далі. Що робитимуть — буде видно. За підтримку програми проголосували 22 депутати, 1 — проти, а 8 утримались.

Та справжнім піковим питанням порядку денного стало питання створення комунального підприємства “Ніжинська міська муніципальна аптека” Ніжинської міської ради. Подання проекту презентував Олег Щербак. Він запропонував і внести зміни в проект рішення, залишивши там пункт про створення, а питання статуту та інших організаційних моментів відтермінувати, бо ці питання потребують вивчення і пропозицій. “Кого лякає це питання — це стратегія створення, під час якої буде обговорено і статут, і формування фондів, і приміщення і т. д. Це не означає, що сьогодні проголосували, а завтра вже є аптека. Це пропозиція про створення. Також – це соціальний проект на тлі розгортання медичної реформи”, – зауважив депутат. Також він зазначив, що боятися нічого, бо по іншим містам країни вже працюють подібні комунальні підприємства (Київ, Житомир, Луцьк, Вінниця та інші), вони не збиткові, повноцінно працюють, мають черги покупців. В чому соціальний характер? Практично всі аптеки міста зосереджені в центральній частині міста. Околиці полишені на власний вибір — куди їхати за ліками? Тож, в стратегії створення КП — мережа аптечних пунктів на базі пунктів сімейної медицини по мікрорайонам міста. Саме там, на зустрічах, люди в першу чергу просять не дороги і світло, а аптечні пункти. Міський голова Анатолій Лінник  наголосив: “Муніципальна аптека – це не пункт роздачі ліків, а місце їх реалізації, і визначатиметься вона з розрахунку не бути збитковою. Не повинно бути надприбутковою діяльність, але повинна бути незбитковою.” Поруч з територіальною доступністю, планується і цінова. Доступні ліки для незахищених верств населення, а ще якісні ліки. Секретар міської ради Валерій Салогуб підкреслив: “Питання якості ліків нині дуже актуальне. Про це йшла мова і під час зустрічі з Віце-спікером Верховної Ради України Оксаною Сироїд. Про це неодноразово вела мову і Громадська рада при виконавчому комітеті Ніжинської міської ради.  Це актуально, бо сьогодні можна купити те, що не відповідає назві і призначенню. І я думаю, що комунальна аптека нестиме відповідальність за те, щоб ліки дійсно були якісними. Створення комунальної аптеки — один із шляхів боротьби з фармацевтичною мафією.”

Треба зауважити, що противників створення муніципальної аптеки серед депутатського корпусу не було. Всі за. Проект дійсно необхідний — забезпечити віддалені мікрорайони аптечними послугами. От тільки із реалізацією погоджувалися не всі. Пропонували рішення не про створення аптеки, а про розробку стратегії по її створенню. В аргументах цієї пропозиції — відсутність фінансових обрахунків. Депутат міської ради Світлана Рожок зауважила, що забезпечення аптечними пунктами віддалених мікрорайонів міста – це необхідність. А от шляхи, якими вирішиться воно, ніхто детально не прораховував. Звідки впевненість, що саме створення КП єдиний варіант вирішення проблеми. “Дійсно, це може бути створення КП, а може бути міська програма підтримки створення аптечних пунктів на периферії із залученням бізнес-структур. А можливо є і інші варіанти. Жодна приватна фірма, корпорація не прийме рішення про створення юридичної особи без попереднього аналізу, бізнес плану. Наміри гарні — забезпечити околиці доступним аптечними обслуговуванням, але хто прораховував в цифрах можливі варіанти вирішення цього завдання? Чому одразу пропонується єдиний варіант? – підкреслює вона, – якісний бізнес-план кількох ідей і тоді рішення буде продуманим і адекватним.”

“Спочатку створюємо КП, а далі мережа аптечних пунктів на базі медичних закладів міста — такі дії, така стратегія, – підкреслює заступник міського голови Сергій Дзюба та додає, – це соціальний проект. Штат КП – 8 чоловік, приміщення не менш 300 кв. метрів. На закупівлю товару до півмільйона гривень і півмільйона на заробітну плату і близько 200 тис. на обладнання. Мільйон двісті я думаю буде достатньо для створення КП.” Обговорення проекту рішення ставало все гарячішим. Щоб визначитися і узгодитися, аби виписати рішення найоптимальнішим для роботи і не отримати організаційних проблем, і, що головне, не затягувати створення КП в часі. Було аж дві перерви в роботі на пропозиції.

До сесійної зали після перерв вносились і пропозиції змін у сам текст рішення: створити КП і затвердити Статут і статутний фонд; розробити стратегію створення КП; створити КП, а розробку статуту доручити відповідним структурам. До слова, прийняття статуту у тому форматі, який оприлюднений нині, збентежив. Там є моменти комерційної таємниці та конфіденційності, при заявленій прозорості даного КП. На ці аргументи прозвучали запевнення, що зміни до статуту можна вносити, можна вести мову і про наглядову раду при цьому КП, а моменти глибини конфіденційносто і комерційної таємниці затверджує міська рада за поданням керівництва КП. Одностайність у сесійній залі була лише в позиції необхідності забезпечити аптечними пунктами віддалені мікрорайони міста. А от організація забезпечення цього і методика, яка задіюється підтримана не всіма. Кілька годин в обговоренні. Врешті-решт, із двох принципових варіантів:  перший – створити КП, затвердити статут (нині розміщений на сайті міської ради в розділі проекти рішень), сформувати статутний фонд в 1 тисячу гривень, уповноважити першого заступника міського голови Григорія Олійника підписати статут та забезпечити подання документів на держреєстрацію, а фінвідділ передбачити фінансування статутного внеску, організація виконання на заступнику міського голови Сергію Дзюбі, контроль за виконанням на депутатських комісіях; другий — створити КП, розробити статут і подати на сесію, передбачити кошти на статутні внески, дати доручення на формування економічних обґрунтувань та кошторису КП, організацю питання покласти на заступника міського голови Сергія Дзюбу — обрали перший. 22 голоси “за” віддали фракції “Солідарність”, “Батьківщина”, Радикальна партія”, «Наш ерай», «Опозиційний блок». Утримались від такого алгоритму дій “Самопоміч” та “Укроп”, “проти” висловилася “Свобода”.

Дещо меншим по накалу стало питання, на перший погляд, далеко не доленосне. Зміни до рішення міської ради “Про затвердження плану діяльності з підготовки регуляторних актів на 2017 рік” . Та суть змін зачепила жваве обговорення. Це пільги по оренді землі на розміщення об’єктів реклами. Орендарі просять пільгу, щоб сплачувати таку суму як і минулого року, бо зростання заробітної плати від якої і формується відсоток оплати оренди потягло ріст і самої оренди. Такі пільги малому бізнесу надали при прийнятті регуляторики на 2017 рік, а от білбордистів оминули. Думки в сесійній залі розділилися.  Одні за рівність усіх в питаннях пільг (давати, то всім), інші за пільги лише по соціальній рекламі, а ще пропозиції навести лад у розташуванні самих об’єктів реклами. Білбоди практично окупували центральну вулицю міста, підкреслює депутат Олександр Ющенко, говорячи про вул. Шевченка. ”Вони розташовуються там, де не мають бути: на пішохідних переходах та перехрестях. Вони відволікають водіїв від дороги. Розташовані один на одному, по три одразу, вони не прикрашають вулиці”, – зазначив він. “Нині на білбордах міста 30% це соціальна реклама. А ми платимо по 600 — 800 грн. Хай і малі архітектурні форми теж платять тисячу, – апелює депутат Олександр Шалай, – реклама двигун прогресу міста”, – резюмує він. Голова профільної депутатської комісії Володимир Башинський озвучує позицію комісії: “Питання непідготовлене. В такому вигляді, як нам приносили на комісію розрахунки, це тисячі гривень  недорахованих у міському бюджеті, бо це зменшення орендної плати. Але сьогодні реклама по місту на кожному стовпі та паркані, це незаконна реклама і хто за неї сплачує і куди? Ми дали протокольне доручення проінвентаризувати рекламні об’єкти і надати повну інформацію по них. Якщо це не буде виконано, то комісія ставитиме питання про дисциплінарну відповідальність фахівців інспекції з благоустрою, відділу архітектури та містобудування, відділу економіки. На сьогодні це питання недоопрацьоване.” Та міський голова запевнив сесію, що незаконних білбордів по місту немає. А нині розглядається не цифра на пільгу, а крок розглянути саму можливість такої пільги. Проект на зниження оренди внесуть до плану діяльності з підготовки регуляторних актів, а саме рішення про пільги пройде всю публічність процедури прийняття такого акту. В результаті голосування — 23 голоси “за” , а значить питання зменшеної орендної плати бути розглядатися.

В прийнятих рішеннях міської ради, нарешті і затверджений персональний склад Ради підприємців при Ніжинській міській раді. За нього віддали голоси 18 депутатів і переломний голос міського голови дев’ятнадцятий. Слід зазначити, що попередній склад ради протримався півроку без роботи, через так і неприйняте сесією положення про саму раду підприємців, де мали бути визначені основні дієві моменти прав і повноважень. Ніяк не могли узгодити спільне бачення депутатів і підприємців. Затвердили і розрахункові схеми розміщення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва та надання дозволу на розроблення детальних планів території. Це змога забезпечити більше 220 земельних ділянок для учасників АТО та інших пільговиків. Нині на обліку таких заяв більше 400. Щоб не розгортувати земельні війни, на земельних масивах, які визначені до розподілу встановлять інформтаблички. Тож тим, хто обробляє городи поза домогосподарствами і не має відповідних документів на землю, слід бути уважними. Інформацію подадуть і на офіційному сайті міської ради, і через вуличкомів, і через газети.

А земельне протистояння по Прилуцькій-Пустовгара так і не закінчене. Мешканці мікрорайону, що обробляють городи на землі виділеній їм колись ще керівництвом військової частини, протистоять спробі зафіксувати ці земельні площі за учасниками АТО. Спірне питання у судах. А спроба  визнати рішення міської ради, яким давався дозвіл на виготовлення документів на землю учасникам АТО, не знайшла підтримки у сесійній залі. Подаючи це питання, депутат Олег Ситник підкреслив, що документального факту передачі цієї землі від міністерства оборони до комунальної власності міста немає, а отже міська рада не має права власності на неї і не мала права розпоряджатися нею. Тож і рішення про дозволи на виготовлення документації учасникам АТО немає під собою підстав. Та немає і документального підтвердження права власності на землю і у міноборони. Вийшло досить цікаво. Мешканці мікрорайону твердо стоять на своєму — землі не віддамо. Голова комісії по законності Олег Щербак наголошує, що питання у суді, Апеляційний суд наполягає на пошуку порозуміння між сторонами конфлікту. А визнавати рішення 2015 року таким, що втратило чинність, неможна, бо там є і інші, окрім Пустовгара пункти, по яким настали правові наслідки. Як їх визнавати такими, що втратили чинність? Адже люди навіть побудувалися по цьому рішенню.  “Давайте дочекаємося мирного вирішення цієї ситуації”, – запропонував міський голова. Депутати цю думку підтримали. В результаті за проект про визнання рішення 2015 року таким, що втратило чинність проголосували лише 16.

27 сесія була доволі цікавою у контексті зіткнення позицій, поглядів, аргументів і варіантів прийняття рішення. Були і політичні амбіції, і особистісні, і лобіювання у його різноманітних проявах. На таких гарячих засіданнях все частіше проявляється “анатомія” міської ради: як? Чому? І для чого?

 

Опубліковано: 2-8-2017
error: Content is protected !!