Плани – ніщо, планування – все. – Дуайт Д. Ейзенхауер
  • :
  • :

ОТГ Ніжинщини «Ми ніби вдихнули на повні груди»

Зовсім скоро в Україні пройдуть перші масштабні місцеві вибори в 202 об’єднаних територіальних громадах. Це важливий і доволі показовий крок у справі вітчизняної децентралізації, що провадиться в нашій державі вже більше двох років.  Зацікавлення реформою від того не зменшується, навпаки статистика демонструє стабільний приріст ОТГ, котрі виникають чи не кожного дня. Нині ужинок перетворень в сфері місцевого самоврядування складає більш ніж 600 об’єднаних громад за період 2015 – 2017 рр. Статистика досить красномовна, проте якими є реалії? Чим живуть вже об’єднані громади Ніжинщиниі які труднощі виникають перед ними на третьому році реформи ми й вирішили дізнатися.

Попит на децентралізацію збільшується

Реформа децентралізації, без перебільшення, одна з найбільш вдалих реорганізацій останніх часів. ЇЇ підтримує відносна більшість українців, вона поволі, але демонструє якісні зміни. Без перебудови на рівні місцевої влади, яка безпосередньо представляє і контактує з народом, не можливий результат й інших нововведень. Адже на витоках децентралізації в Україні ще 2014 – 2015 рр., саме ця реформа бачилася базовою, Уряд не шкодував на неї ресурсів, в тому числі інформаційних.

Цікаво, що у статті 132 Конституції України 1996 року, децентралізацію визнано як одну із засад на якій грунтується територіальний устрій держави. Щоправда на практиці ця норма Головного закону не діяла, адже пояснювалася доволі розмитим  формулюванням, за яким в Україні державне управління відбувалося на основі централізації та децентралізації. Подібне яскраво демонструє постійні коливання України між Сходом і Заходом, що мали місце в геополітичному курсі нашої держави в минулому.

Реформа місцевого самоврядування 2015-го, хоч і має, на думку експертів, низку чітко невизначених моментів, все ж проливає світло на майбутній адміністративно-територіальний устрій держави та його дієвість. Реалізація нововведень передбачає не лише територіальне укрупнення, а й відродження села, як соціально-економічної основи, адже новоствореним громадам на місця надаються широкі повноваження, а тому числі і фінансові. Приміром всі розрахунки та надходження відбуваються між громадою та держказначейством на пряму. Створюється модель за якої між центральною владою та ОТГ немає посередників. А прийняті рішення можна втілювати в життя не чекаючи дозволів з області, чи столиці.

– В центрах ОТГ люди можуть отримати адмінпослуги по які раніше треба було їздити в райцентри, – говорить заступник голови Ніжинської районної ради Наталія Березка. – Адже функції та можливості районного керівництва тепер на повну представлені на місцях в громадах.

Разом з тим зміниться і запроваджений ще за радянської доби, знайомий нам адмінподіл на райони та області, замість них існуватимуть повіти та відповідно регіони.

– Об’єднання  громад було необхідне для концентрації людських, інфраструктурних, земельних ресурсів, – вважає депутат Ніжинської райради та голова профільної депутатської комісії Анатолій Слуцький, – щоб нова адміністративна одиниця стала більш потужною та спроможною. Жити у таких громадах для людей означає дуже прості речі — мешкати в селі з тим самим комфортом, що і в місті, або й краще, користуватися транспортом, медичними послугами, мати якісну освіту, доступ до адміністративних, побутових послуг тощо.

Не слід забувати, що курчат, як то кажуть, рахують восени. Поспішати з висновками зарано, адже реформа ще не закінчилась. Об’єднання триває, попит на децентралізацію збільшується. Приміром, у європейських країнах, які в різні часи вже пройшли децентралізаційний шлях, подібні реформи не закінчувалися швидко. Сусідня Польща запроваджувала зміни в сфері самоврядування та системи управління впродовж майже всіх 90-х років. Латвійський варіант реформи взяв свій початок ще 1994 року, а закінчився процес децентралізації у цій прибалтійській країні лише у 2000-х.

Головне – зрушити з місця

21-річний студент одного з чернігівських вишів Олександр Пасічник цього літа їздив за студентською програмою на роботу до Німеччини. Працював у фермера в селі Хослінген і був здивований разючій відмінності українських і німецьких сіл. Хлопцю в пам’ять врізалися асфальтовані дороги, ошатні та прибрані вулиці, молоді люди, які не їдуть з сільської місцевості. В рідному селі Сашка, звісно, все далеко не так, та студент надіється, що це поки що. Адже в Німеччині децентралізація була проведена майже півстоліття тому, в Україні вона тільки набирає обертів, вже сьогодні демонструючи дієвість та перспективу.

Однією з перших на Чернігівщині виникла Вертіївська об’єднана громада. Це велике село біля Ніжина, одне з найбільших в Ніжинському районі, завжди було неофіційним центром для навколишніх, менших сіл. До того ж тут існує вигідна транспортна розв’язка – можна без проблем дістатися Чернігова, Ніжина, як залізницею, так і автотранспортом. Через населений пункт проходить автошлях міжнародного значення Київ – Москва. Не дивно, що у 2015-му Вертіївка стала центром ОТГ і нині об’єднує одинадцять сіл з постійною перспективою розширення. За два роки село оновилося, говорять місцеві, зміни помітні неозброєним оком. Особливо селяни хвалять дороги, які у Вертіївці, Малій Кошелівці, Бобрику та інших селах, котрі входять до територіальної громади, вперше за десятиліття були якісно відремонтовані, а деякі навіть заасфальтовані, на сільських же вулицях провели та полагодили освітлення.

За власні кошти ремонтуються школи, клуби та адмінприміщення. Такого селяни не пам’ятають давно, адже чи не кожен рік гроші на ремонт доводилося просити у спонсорів. Серед головних здобутків Вертіївської ОТГ і заснування власного комунального підприємства, разом із закупівлею необхідної автотехніки. А молодші вертіївці не нахваляться  новенькою водоймою, яку в селі облаштували теж завдяки громаді. Зокрема у 2016 році Вертіївська ОТГ витратила 38,5 мільйонів гривень., а за першісіммісяців 2017-го  – 24,8 мільйонів. У планах у громади-першопрохідця й далі розширювати комунальний автопарк – придбати машину-асенізатор та великий пожежний автомобіль, облаштувати сміттєвий полігон та багато інших інфраструктурних змін. Поряд із поліпшеннями матеріальними, піклується громада і про зміни в інформаційній сфері – у 2016-му Вертіївська ОТГ почала випуск власної газети.

Не дивно й те, що до Вертіївської ОТГ нещодавно виявили бажання приєднатися та подали відповідні проекти рішень на розгляд ОДА низка сіл Ніжинщини, серед них Березанка, Велика Кошелівка, Дуболугівка, Заньки, Черняхівка та Лісове.

Справжньою молодшою сестрою Вертіївської ОТГ стала і Лосинівська, котра об’єдналася в грудні 2016 року. Менше ніж за рік цій потужній тергромаді, що налічує більше шести тисяч населення, вдалося не мало не багато – ремонтувати і наводити порядок.

– Скептикам, можливо, наші здобутки здаватимуться незначними, але для нашої громади це, без перебільшення, прогрес, – зізнається голова Лосинівської ОТГ Володимир Андрієць, – бо головне – зрушити з місця. Не будемо оригінальними, як і всі громади, ми вирішували проблеми доріг – клали нові, латали старі. Відремонтували школу, яка за два десятиліття капітальних змін не знала. Взяли на утримання громади чотири ФАПи. Боремося також зі сміттям – вже півроку у нас стоять контейнери для роздільного збору відходів. Люди без проблем цю ініціативу підтримали. Щоправда, поки що на відходах не заробляємо, зате заключили договір на безкоштовне обслуговування. На найближче майбутнє плануємо масштабний ремонт доріг, зокрема на Погребець та інші села, звідки возимо дітей в опорну школу. Існує ще проблема з дорогами обласного значення, які ремонтувати не можемо, хоча люди нарікають саме на них. Проводимо також розчистку сільських територій та придорожніх лісосмуг, на що раніше, як не соромно це звучить, грошей у сільрад не було. Вб’ємо двох зайців – буде ще й тверде паливо. Також передбачаємо кошти на громадський бюджет. Якщо до централізації у сільських радах ледь вистачало грошей на зарплати, то тепер, звісно, ми, ніби вдихнули на повні груди…

На нещодавній зустрічі голів об’єднаних територіальних громад Ніжинського району з депутатами Сейму Латвійської республіки, які прибули на Чернігівщину, аби поділитися досвідом та познайомитися з проблемами та здобутками новостворених громад, Ігор Мороз та Володимир Андрієць, голови Вертіїівської та Лосинівської ОТГ, окрім здобутків не боялися говорити і про проблеми, котрі постають перед «новачками» децентралізації. Це і певний брак кваліфікованих кадрів для створених у громадах ЦНАПів, суміжні повноваження з районними адміністраціями, дороги обласного значення і багато іншого. Проте гості з Латвії, спогади про децентралізаційні зміни у кого ще свіжі, були приємно вражені досягненнями та ініціативами молодих громад.

Михайло ЛОМОНОСОВ

Опубліковано: 19-10-2017