Плани – ніщо, планування – все. – Дуайт Д. Ейзенхауер
  • :
  • :

Ніжинці продовжують розроблювати стратегію розвитку міста. Має ознайомитись кожен

18 жовтня у стінах міськвиконкому відбулося друге зібрання громади, в якому всі бажаючі могли ввійти в робочі групи по розробці довгострокової стратегії розвитку міста. На попередній зустрічі, що пройшла 8 жовтня, були проведені обговорення найважливіших проблем міста та шляхи їх вирішення, формування робочих груп по напрямках та складання списків громадян, котрі виявили бажання брати участь у створенні даної стратегії. Сергій Охонько, який є ініціатором даного процесу, проінформував про результати та висновки попередньої зустрічі, та розпочав активний діалог з громадою щодо обговорення заходу та висловлення думок.

На зустрічі були присутні секретар Ніжинської міської влади Валерій Салогуб, заступник голови районної ради Наталія Березка, профільні заступники міського голови Сергій Дзюба та Сергій Осадчий, ректор Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя Олександр Самойленко, начальник інвестиційного відділу Денис Ворона, голова спілки ветеранів Афганістану Сергій Ступак, голова ГЕО «Мама-86 Ніжин» Валентина Щокіна та інші керівники структурних підрозділів та небайдужі громадяни міста.

Зустріч розпочав Сергій Охонько: «Ми, зазвичай, складаємо та затверджуємо план соціально-економічного розвитку міста, в більшості, основні показники,  які заплановані – виконуються і все начебто добре. Але сьогодні мова буде йти про створення, справді, плану розвитку, у якому основну роль повинна відігравати громада, адже саме бачення мешканців міста повинно формувати майбутнє Ніжина.

Яким ніжинці хочуть бачити місто? Яким кожен з нас його бачить через 10 років?

У більшості випадків на поставлене питання ми маємо відповідь: Ніжин – самодостатнє місто, з новими робочими місцями, затишне, охайне. А як цього досягнути? Для цього необхідно розробити чітку стратегію розвитку, у якій повинні бути затверджені основні напрямки, вектори розвитку, прописані завдання, виконуючи які, ми матимемо місто, у якому хочемо жити.

І формувати цю стратегію повинні громадяни разом з міською владою, причому остання, якщо вона насправді працює на розвиток міста, повинна дотримуватися цієї стратегії, не зважаючи на результати виборів і зміну влади, адже це стратегія всієї громади!

Для розробки стратегії ми запросили всіх жителів міста, і уже 8 жовтня відбулася перша зустріч, на яку прийшло близько 100 небайдужих ніжинців. Це громадські активісти, керівники підприємств, навчальних закладів, які вже розпочали роботу в групах за напрямками. У результаті цього,  кожен для себе, по-перше, поставив питання: «Яким я хочу бачити місто?», по друге – зробив вибір у якій групі за напрямком він хоче працювати, по-третє – визначив проблематику . Напрямків було 5. Що ж ми повинні вирішити для себе в цих групах? Найголовніше – визначити кінцеве бачення, основні вектори розвитку міста в кожному напрямку та  шляхи досягнення поставлених цілей.

Наприклад, візьмемо ЕКОНОМІЧНИЙ  напрямок розвитку міста. Як би ми не хотіли, а без розвитку економіки  жодна інша сфера не матиме прогресу: ні освіта, ні медицина, ні соціальна складова… Але ж в чому різниця між нашою майбутньою стратегією і стратегіями, які затверджувалися міською радою до цього часу?

Наприклад,  на даний час існує програма підтримки інвесторів. І всі ми раді бачити на рідній ніжинській землі того чи іншого інвестора. Поширене гасло: «Ми вітаємо інвесторів,  ми шукаємо інвесторів». У той час  маємо ситуацію – приходить бажаючий, пропонує нам будівництво підприємства. У більшості влада погоджується, адже у нас в стратегії прописана підтримка інвесторів… Але  виникає питання: чия ця стратегія? – громади?, – ні,  виходить, що це стратегія самого інвестора, стратегія розвитку його підприємства і місто, як би там не було, потроху змінюється під впливом того чи іншого інвестиційного проекту. А громада? Де стратегія розвитку самої громади? Тому повинні бути чітко розроблені стратегічні цілі й бачення, а не залежати від бажання того чи іншого вкладника. Не чекати інвестора, а самим створити умови, щоб залучити тих інвесторів, які відповідають стратегічним цілям та завданням самої громади. Не розроблювати по шаблону та формулярам інших міст, а розробити дійсно свою індивідуальну стратегію розвитку Ніжина.

Давайте  розглянемо, для прикладу, один із можливих майбутніх напрямків розвитку економіки – модернізацію Ніжинського аеродрому під логістичний центр. Для того, щоб розробити якісну стратегію – визначимо, яким він повинен бути через 10 років… По-перше,  аеродром повинен приймати й відправляти вантажі, що стало б поштовхом для розвитку та будівництва терміналів, торгівельних та логістичних компаній. Також, збудовані підприємства, яким цікава наближеність до аеродромів (це в більшості високотехнологічні й надсучасні підприємства з високою рентабельністю), працювала б прикордонна служба та митниця. Налагодження логістичних ланцюжків дало б розвиток транспортній галузі та збільшило б товаропотік й виробництво продукції у місті. Це все, в свою чергу, у рази збільшило б надходження в бюджет і створило б сотні робочих місць. Це стратегічне бачення того, що, наприклад, може бачити громада в стратегії розвитку міста.

Далі ми в робочих групах повинні напрацювати механізми досягнення цього бачення за певний відрізок часу й розробити графік його виконання. І почати тепер з низу… Що ми маємо на даний час?

Досить багато, адже аеродром у нас, завдяки небайдужим ніжинцям, а особливо льотчикам та їх жінкам, які відстояли існування, на даний час, унікального комплексу (адже в більшості аеродроми були передані на утримання місцевих бюджетів, у результаті більшість з них просто знищена), який може приймати вантажні літаки, навіть найбільший та найпотужніший у світі транспортний літак «Мрія» випробував на міцність льотну полосу нашого аеродрому. Є розуміння та підтримка керівництва даної організації. І розуміння того, як це робити.

До цього часу вже були потенційні інвестори, але по різним причинам цей проект не зрушив з місця, адже зрозуміло, що в Україні досить тяжко узгодити з багатьма інстанціями, службами та міністерствами такий проект. Тому, на певній стадії все зупинялося, а ризикувати десятками мільйонів доларів ніхто не буде.

Шляхи вирішення: активна позиція влади по вирішенню всіх бюрократичних перешкод.

Тому перший крок повинна зробити міська влада,  визначивши це пріоритетним напрямком і створити продукт  під назвою – «аеродром» (наприклад)  і з програмою «Ніжин – північні торгові ворота України» (наприклад).

Що мається на увазі під продуктом «аеродром»? Це виділення землі та узгодження з усіма міністерствами й іншими відповідними службами.

Наступний крок, не чекаючи інвесторів, прийняти участь у міжнародних авіавиставках, де презентувати програму «Ніжин – північні торгові ворота України». На них присутні всі гравці  ринку повітряних вантажоперевезень. Розповісти всій  авіа-спільноті, що є таке місто Ніжин і воно готове до співпраці.

Інвестор зайде тоді, коли всі умови для розвитку його бізнесу будуть сприяти цьому, а не вирішення для іноземного бізнесу «українських проблем» та боротьбі з владою. А так як ми надаємо готовий продукт, то зацікавленість буде 100%. До того ж для реалізації цього напрямку не потрібні шалені кошти з бюджету, потрібна чітка робота по узгодженню і презентації Ніжина  шляхом рекламної  компанії на міжнародних виставках.

А після визначення на конкурсній основі новий інвестор працюватиме у форматі стратегії розвитку міста, і, якщо влада не буде заважати, економіка сама запрацює шаленими темпами.

Ми проговорили можливий варіант стратегії. Можливо він і не сприйметься, але має право на існування. Цей вектор був обговорений на першій зустрічі з громадою, яка ще запропонувала багато нових ідей і бачень.

Наприклад: стан наших центральних вулиць, яким повинен бути центр міста? Хто повинен це вирішувати? Проектант? Депутат? Ні, повинна бути розроблена чітка позиція громади: Яким бачить вона своє місто. На першій зустрічі ми дійшли до висновку: наші вулиці, на превеликий жаль, стали тимчасовим місцем переміщення між роботою та домівкою. А так не повинно бути! Ми маємо зробити все можливе, щоб вулиці були місцями зустрічі ніжинців, місцем для спілкуванням. Людей потрібно «вивести» на вулиці, відірвати від телевізорів, і зробити такі умови, щоб їм хотілося якомога довше гуляти та спілкуватися між собою. Вірно було підмічено одним із учасників минулого обговорення, що площу Франка необхідно продовжити, «пригорнувши», так би мовити, частину вулиці Шевченка й долучити до центральної площі Ніжинський агротехнічний інститут.

Уже не перший рік ніжинців хвилює проблема безпритульних тварин на вулицях міста. Контроль за безпритульними собаками – чи не першочергова потреба мешканців! Однією з пропозицій була: «можливо доречно було б  введення сплати з кожного містяна по 1-2 грн. на утримання безпритульних собак. Це дало б біля 70 тисяч гривень в місяць на утримання притулку для безпритульних собак». І це реально, міська влада може додати місцевий податок, який вирішить цю нагальну проблему раз і на завжди.  Але це питання, безперечно, повинна вирішити сама громада.

Питання освіти: оптимізація чи утримання. Зрозуміло, що без чіткої економії ми не виживимо, але, не зважаючи на це, ми повинні розвивати освітню галузь. Створення студентського кампусу на базі НДУ ім. М. Гоголя (таке собі університетське містечко) – одне з найпріорітетніших питань.   Адже воно дасть новий поштовх у сфері розвитку освіти і не тільки додатково принесло б у бюджет міста кошти, а й омолодило б  місто та наповнило фахівцями бюджетні та приватні структури. Багато освічених молодих випускників повинні бути задіяні в сфері управління містом.

 

Для того, щоб туризм у місті розвивався на належному рівні, необхідно заздалегідь виконати для цього всі передумови, а почати з малого: територія для будівництва готелів. Адже ми маємо бути готовими зустріти та розташувати гостей. До речі, басейн стане одним з елементів спортивного туризму.

Я далі продовжувати не буду, адже питань багато, і всі вони повинні бути відображені в стратегії. Але для цього треба розробити вектори розвитку нашого міста і окреслити шляхи досягнення. Ми не охопимо все, але основне ми повинні виписати, щоб знайти вихід з нагальних проблем! Наприклад з таким актуальним питанням,  як теплопостачання.  Заглянемо на 10 років вперед, що ми бачимо? Тільки єдиний вихід – індивідуальне опалення! Тому давайте йти шляхом створення графіку переведення мікрорайонів на індивідуальне опалення. Необхідно створити програму підтримки та кредитування малозабезпечених верств населення в даному напрямку, які не в змозі купити недешевий котел. Встановлювати блочно-модульні котельні на під’їзди. Ми все одно до цього прийдемо, рано чи пізно, але на думку присутніх треба вже давно почати відмовлятися від цього теплового зашморгу, який  затягнутий на шиї не тільки громади, а й міського бюджету.

І не потрібно боятися долучати й залучатися підтримкою громади! Один з мерів при розмові зі мною розповів, як він у місті вирішував проблему з вуличним освітленням. Кожен з депутатів тягнув ковдру на свій округ, щоб спочатку ліхтарі були в тому чи іншому місці, але загалом проблема як така не вирішувалася. Адже змінювали по 3 рази лампи, з одних на інші… Економії ніякої! Грошей постійно не вистачало, у результаті в деяких мікрорайонах вартість декількох замін ліхтарів за 7 років становила вартість ліхтаря з датчиком руху й сонячною батареєю… Це є результатом вирішення локальних проблем без чіткої стратегії і відсутністю простого економічного аналізу. У результаті міська влада розробила графік поступового переведення міста на ліхтарі з сонячними батареями та виступила з такою пропозицією перед громадою. Люди підтримали і погодилися, що краще витратитися один раз і придбати дорожчий, але якісний ліхтар, який протягом багатьох років не буде витрачати кошти з бюджету на оплату електроенергії, чим постійні заміни ліхтарів та їх  не завжди своєчасне обслуговування, адже лампочки виходять зі строю регулярно.

Сьогоднішня співпраця з міською владою чи не найкраща. Це підкреслив і ректор університету під час першої зустрічі,  і ми всі хочемо щоб громада йшла поруч із владою і ми всі разом розвивали місто. Велику роботу проводить міський голова, його заступники та всі працівники виконавчого апарату. Тож я впевнений, разом ми розробимо насправді дієву стратегію міста, а не просто формуляр, як у багатьох інших містах України».

Підтримав Сергія Миколайовича й ректор Ніжинського державного університету Олександр Самойленко: «Дуже добре, що ми не зупинились, і наша перша зустріч не стала останньою. Ми проводимо ці зустрічі широкою громадою. Я думаю, що кількість людей, зацікавлених в розвитку нашого міста, участі в цих робочих групах, дорадчих органах, буде збільшуватися, тому що кожен з нас, хто мешкає в Ніжині, бажає йому лише добра і хоче жити в цивілізованому європейському місті. Протягом цих 10 днів, які пройшли між двома засіданнями, ми продовжували роботу,  і позитивно також те, що люди зацікавились. У нашому колективі  були деякі обговорення, пропозиції, уточнення до того проекту, який ми подавали, були внесені, розширені, значна увага  була приділена інклюзивній освіті. На жаль, у місті достатньо дітей з тяжкими хворобами, які потребують особливих умов освіти. Розширені деякі інші речі, пов’язані із соціальною рекламою, із висвітленням найбільш яскравих сторінок нашої історії, у тому числі в освіті, в охороні здоров’я, в соціальному захисті. Тут  якраз засоби масової інформації мають більш долучатися, щоб висвітлювати ці події. Я думаю, що ця співпраця між міською владою і громадою має тривати і бути конструктивною. Звичайно, що ми всі зацікавлені в тому, щоб була випрацювана гарна стратегія і більш того, вона реалізовувалась. Тому відкриті до співпраці, чекаємо ще пропозицій, у нас дійсно в Ніжині багато талановитих людей, які можуть зробити власний внесок у наше майбутнє».

До обговорень стратегії розвитку Ніжина та проблем, що має місто, приєднався профільний заступник міського голови Сергій Осадчий: «Я хотів би сказати, що для Ніжина на сьогоднішній день проблема оптимізації бюджетних закладів дуже болюча, тому що у структурі бюджету міста на утримання бюджетних установ іде не менше 90% бюджету. У рамках оптимізаційної програми ми були у Миргороді, то у них 47%. От яка є  різниця у можливостях бюджетів міст, а можна ж виділяти ці кошти на розвиток міста і не тільки, утримувати школи, лікарні, інші заклади, щось побудувати, створити інфраструктуру. Наша влада розуміє важливість цього  завдання. Робота по оптимізації бюджетних закладів уже проводиться. І з якісних складових стратегічного плану розвитку це є генплан. Десь місяці півтора тому громадська спілка проводила опитування у ніжинських представників бізнесу, що їм допомагає, а що заважає у розвитку бізнесу . Дуже багато було бізнесменів, котрі сказали, що відсутність генплану є найбільшою перешкодою. На сьогоднішній день він прийнятий.

Правильно сказали за центральну площу міста, яка знаходиться не у тому вигляді, який би хотілось бачити. Але на сьогоднішній день за допомогою Чернігівської проектної організації розроблене перше бачення у вигляді площі, ескізи оприлюднені. Безумовно, фінансові можливості  бюджету не дадуть цього зробити повністю одразу, але по 200 метрів можна робити оновлення. Кроки у цьому напрямку реально робляться. Обличчя міста це не бачення якоїсь однієї людини, це колективне бачення громади. Ці всі питання, я думаю, знайдуть своє відображення у планах».

Із запитаннями про деталі та проведену роботу виступила голова ГЕО «Мама-86 Ніжин» Валентина Щокіна: «Громада, звичайно, дуже вдячна вам за таку ініціативу, що ви долучили людей до обговорення такого важливого питання стратегії. І мені хочеться запитати, ось пройшло 10 днів після першого зібрання, що було зробленого для того, щоб долучити більше людей до цього процесу? Ці пропозиції, які люди сформували, як вони пріорітезувалися, хоча б три приклади пріоритету, які визначили ніжинці у процесі залучення до формування пропозицій? Також, необхідно, щоб вони були доступні до більшого кола ніжинців, тож їх у обов’язковому порядку треба оприлюднювати, адже я не знайшла на сайті міськради ні старого варіанту стратегії, ні цих пропозицій, адже  люди дивляться і уже будуть долучатися до обговорень і визначатися. Також, як ці ідеї будуть враховуватися в процесі реалізації?».

На що Сергій Миколайович відповів: «Метою першого й другого засідання було бажання залучити тих людей, які хочуть працювати, формувати стратегію. На першому засіданні було близько 100 чоловік, виявило бажання працювати в групах – 57.  Ці групи були розписані по напрямках і передані відділу інвестицій і розвитку міста.

Всі пропозиції і всі проблеми, які обговорювалися, сформовані у паперовому вигляді. За ці 10 днів ми зробили аналітику. На засідання задавали близько 15 питань, на які люди давали відповіді щодо проблем, які найбільше їх турбують. Тож, пріоритети розділилися так: перше – відсутність зовнішніх інвестицій – 60 %; друге, 46% – безробіття; 46% – неефективне використання ресурсів міста. Четверте – неактивна громадська позиція мешканців. П’яте – застарілі технології та відсутність інновацій на підприємствах міста. Шосте – несприятливі умови для розвитку підприємництва. Сьоме – відсутність внутрішніх інвестицій. Восьме – низька якість дорожньо-транспортної інфраструктури. Дев’яте – зношеність інженерних мереж. Десяте – відсутність можливості змістовного довкілля, самореалізації та розвитку. Щодо інформування населення про даний захід, то за 10 днів з нашого боку був задіяний увесь ресурс, який ми маємо, це сітілайти,  біг-борди, інформаційний сайт, також висвітлення інформації у Фейсбук, щоб залучити людей. Наскільки мені відомо, сайт міської ради також висвітлив інформацію про зустріч, і про те, що планується ще одна на 18 жовтня.

Щодо вирішення конкретних проблем і розробку стратегії, то деталізації і всі механізми досягнення ми всі будемо напрацьовувати у групах по напрямках. Саме в групі по екології та збереженню навколишнього середовища ви будете говорити окремо і про Остер, і про Ніжин-озеро…Але я хотів би, аби ми не забули з чого ми повинні починати. Ми повинні сформувати бачення того як ми хочемо, щоб виглядали наші водойми. Це повинні бути місця відпочину та зустрічі людей чи вони повинні мати інший формат розвитку. Все це вирішить громада. За чий рахунок це все робити? За бюджетні кошти, чи залучити підприємців які облаштують набережну та матимуть зиск в майбутньому розвиваючи там бізнес. Набережна річки Остер та територія Ніжин-озера має великий потенціал для розвитку, але це повинно бути якісно проаналізовано разом з іншими групами і прийняте стратегічне рішення щодо розвитку цих територій».

Свої думки з приводу форуму та розвитку міста висловила ніжинська активістка Світлана Борисюк: «Сергій Миколайович, переживаю друге зібрання емоції захоплення, почуття надії з подякою, що ви підняли архіважливе для сьогоднішнього розвитку не тільки нашої ніжинської громади питання, а взагалі для всього українського суспільства. Це потрібно повернутися обличчям до громади, визнати її цілісність, мудрість і сильний ресурс для того, щоб здійснювався розвиток міста чи України вцілому. І ви саме підняли це питання ось вдруге. Я щиро вам дякую і хочу доповнити виступ Валентини Миколаївни в нюансах. Наше зібрання – це певна революція для свідомості ніжинських містян. Ніжинська громада може бути виставлена, як в узагальненнях анкет, як не активна, а повірте, я тридцятий рік живу в Ніжині, це не моє рідне місто, але я закохана в людей, які тут живуть. І тому я вірю в цих людей, тому й так болію за цю справу, де громада буде вирішувати такі перспективні напрямки. Владі потрібно  стати прозорішою, виставляти інформацію чи у Фейсбуці чи публічно, виставляти свої конкретні рішення обґрунтовано. Це перше, що потрібно зробити. Адже коли звичайна людина приходить на засідання  складається враження ніби тебе обдурюють, нічого конкретного не кажуть. Тому, щоб завоювати довіру громади потрібно відкрито і публічно проводити свою діяльність. Ще раз дякую за таку ініціативу і хочу попросити вас витримати і подолати цей бар’єр між владними структурами і громадою».

Тож, підсумовуючи вищесказане, плідна спільна робота у рамках громадського заходу «Яким ти бачиш Ніжин у 2027 році?» вилилася у формування списків робочих груп із активних та небайдужих громадян міста, котрі були передані до відділу інвестицій і розвитку міста, виокремлення найбільш пріоритетних проблем Ніжина на думку громадян та фіксування всіх ідей учасників зібрання. Попереду місяці спільної роботи громади та влади, результатом якої буде спільний продукт – довгострокова стратегія розвитку Ніжина. Головне що влада продовжує залучати простих але патріотично налаштованих містян до розробки такого важливого для майбутнього нашого Ніжина проекту.

Попереду робота по аналізу соціально-економічної ситуації, виявлення проблем, соціологічні дослідження, оцінка конкурентоспроможності та SWOT-аналіз.

Далі в робочих групах визначать цілі та сценарії розвитку , розроблять цільові програми, плани дій та локальні проекти. Ми повинні будемо розробити маркетинг, брендінг та РP.

Після затвердження сесією міської ради почнеться реалізація стратегії. На робочі групи покладеться моніторинг, контроль та оцінювання дій влади і всіх учасників процесу… В Ніжині дуже багато талановитих людей, які не залучені до політики і владних рішень, але які можуть і хочуть дати нові, креативні та якісні ідеї  щодо розвитку нашого міста. І ми повинні зробити все, аби дати їм цю можливість були почутими й реалізувати їх бачення. Ці зустрічі й відбуваються саме для цього…

Саме такі події й творять майбутнє кожного з нас та нашого рідного міста вцілому. І яким це майбутнє буде, вирішуєте саме ви, своєю громадянською позицією, небайдужістю та ініціативністю!

Опубліковано: 21-10-2017