Багатіти треба разом з державою, а не за рахунок її
  • :
  • :

Ніжинка про Pole Dance: розвінчання міфів та заклик до здорового способу життя

Часи ідуть і все змінюється та стійким залишається прагнення до краси. Методика підготовки індійських воїнів, змагання моряків на мачтах, циркове мистецтво, акробатика, гімнастика – з цих таких різних джерел увібрав свої елементи пол-денс. Та незважаючи на складність виконання елементів, його часто асоціюють зі стриптизом. Альона Отт, тренер студії танцю «Freelady», яка належить президенту федерації Pole Sport України, вважає такі думки занадто стереотипними. Для редакції нашого видання дівчина розповіла про багато  цікавих деталей з цієї сфери та про те, як можна змінити себе та своє життя за допомогою виконання елементів на пілоні.

– З якого віку ти займаєшся танцями і коли почала кар’єру танцівниці?

Любов до танцю у мене почалась ще змалечку. Тоді батьки відвели мені до Будинку культури, де я займалась в ансамблі «Поліська веселка» 6 років. Ще тоді я розуміла, що танець – це чудова можливість виразити себе, відпочити душею та увібрати в себе щось нове. Пол-денсом почала займатись 3 роки назад. Після народження двох дітей, просто будучи дома, я почула музику, що лунала з вулиці. Мене зацікавило, яким видом танцю займаються в будівлі навпроти і я пішла, можна казати, розвідати обстановку. Спробувала і мені сподобалось. З тих пір і пов’язала соє життя з пол.-денсом.

– Як відреагував чоловік на таке хобі?
Мій чоловік тільки підтримує мене в цьому, адже для жінки дуже важливо підтримувати себе у спортивній формі. Цей вид танцю дуже різносторонній і задіює велику кількість м’язів, зважаючи на це – тіло в гарній формі та й здоров’я гарне. До того ж, займаючись цим, кожна жінка відчуває себе жіночнішою, адже може виплескати назовні весь свій шарм, харизму та індивідуальність.

– Як змінилось ваше життя після занять пол-денсом?
Досить кардинально. Оскільки я почала займатись після декретної відпустки, то воно мало би закономірно змінитися саме по собі, а завдяки пол-денсу повністю змінилось. У першу чергу, навантаження впливають на спосіб життя, тобто режим дня, харчування – все стає іншим.

– Пол-денс корисний для фігури та здоров’я, а чи є він травматичним?
Це дуже травматичний вид спорту, адже пілон досить слизький. Я на заняттях особисто страхую людей. Є також певні способи самостраховки. Першим з таких є здоровий глузд. Якщо людина відчуває, що не має достатньо сили, то нема чого туди лізти, інакше ти падаєш вниз головою прямо на підлогу. Часом ми маємо вилазити високо, щоб зробити спуск вниз із якимись елементами. Це небезпечно, але коли людина має здоровий глузд, правильно технічно виконує елементи, виконує всі вказівки тренера, то вона собі не нашкодить.

– Пол-денс містить у собі еротичну складову. У Вас не виникало почуття сорому або відчуття незручності?
Ні, в мене ніколи не виникало такого почуття. Наприклад, та ж сама румба, кізомба чи аргентинське танго мають елементи еротики, але весь «сік» не в цьому. Коли ти вчишся виконувати елементи, це дуже важко і часто боляче. З’являється дуже багато синців на тілі і ти просто не думаєш, що тобі незручно. Це нелегка праця, але так досягається краса. Вона не буває легкою.

Також, попередньо для занять підбирається форма, яка має свої вимоги, як у гімнастиці. При шпагатах трусики мають закривати 80% сідниць, спереду мають бути до пахового згину. Тобто це спортивна форма, єдине, що в нас вона має бути роздільна.

Дуже багато залежить від позиціонування тренера. Якщо він буде соромитися, то люди переймуть цю манеру. Мої дівчата всі досить впевнені, вони не хвилюються стосовно думок інших про те, що вони займаються чимось непристойним. Це насправді фізично важко і просто посмішка з’являється, коли хтось пробує це порівняти зі стриптизом.

– На вашу адресу лунала критика через таке хобі?
Критика може десь і лунала, але я її не помічала. Це не тому, що мені байдуже, а просто через те, що маю великий запал до занять. Якщо тобі це подобається і ти задоволений від того, чим займаєшся, то жодна критика не зможе тебе зламати.

Зараз взагалі немає сенсу виправдовуватися, пол-денс у нас дуже популяризували. В принципі, люди сприймають таке хобі абсолютно нормально.

Чи є якісь вікові або гендерні обмеження?
Ні, вікових обмежень немає. Існує думка про те, що пол-денс – це спорт для всіх. Наприклад я маю 2 диплома інструктора UPSF, для викладання початкового, середнього, вищого рівня та дітей. Приходять до мене  жінки і яким за 40.

До того ж приходять навіть жінки в паранжі, знімають її і їх зовсім не впізнати. Хтось підтримує цю тезу, хтось її критикує, але якщо людина не має принципових протипоказань до занять спортом, то обмежень немає.

 

Займаються навіть чоловіки. Та що там й казати у нашій тренувальній студії є чоловіки, які викладають пол-денс. Є окремо жіноча та чоловіча програми, є базові спільні елементи. В чоловічій програмі акцент на акробатику та силу.

 

Коли в людини гарне тіло, вона стає самозакоханою. Чи не сприяє цей танець розвитку егоїзму?
Думаю, що ні. В нашій психології закладено так, що люди насправді себе дуже не люблять. Людина соромиться – то в неї сідниці не такі, то ноги, то живіт то вуха. Можна сказати, постійно щось не так. Тому потрібно психологічно прививати любов до себе. Адже люди бачать нас так, як ми бачимо себе.

Своїх дівчат я постійно вчулюбити своє тіло з самого початку. Коли вони починають любити себе, то не стають самозакоханими, в них навпаки підвищується самооцінка, краще налагоджуються відносини з іншими людьми, особливо з протилежною статтю.

Які поради Ви можете дати дівчатам, які не впевнені в своїй привабливості та сексуальності?
Потрібно вести робота над собою. Іншими словами – переборювати себе. Ясно, що нічого в житті не зміниться, якщо самому в цьому житті не змінюватись. А для того, щоб бачити в собі позитивні зміни в будь-чому: тілі, розкутості, просто хотіти не достатньо, треба діяти. Пол-денс – це як одна з таких можливостей.

Спілкувалась Марина Волинець

Опубліковано: 4-12-2017