Плани – ніщо, планування – все. – Дуайт Д. Ейзенхауер
  • :
  • :

До проблем зі здоров’ям довело ніжинську родину квартирне питання

Дев’ятирічний хлопчик, який через постійний стрес має вади мовлення – заїкання, і його мама, яка посадила серце, домагаючись справедливості – це сьогоднішні реалії сумнозвісного квартирного питання. На чергове засідання Ніжинського виконавчого комітету, яке відбулося 9 листопада з’явилася скромна жіночка – Віра Рибка, яка просила допомоги у членів виконкому.

Жінка розповіла, що їй з сином відключили газ. Така ситуація виникла внаслідок того, що вона не має право власності на квартиру в якій проживає, а отже і не може сплачувати рахунки за спожитий газ. Проте, здатна і хоче оплачувати. «Як в таких умовах можна жити з сином. Доводиться готувати на електроплиті, а це чималі затрати. Нам з сином дуже важко, а все через те, що вже декілька років не можу отримати право власності на квартиру», – зазначає жінка.

Вислухавши члени міськвиконкому порадили їй звернутися до суду, адже не мають повноважень для вирішення цього питання.

Після засідання ми вирішили особисто поспілкуватися з потерпілими, аби дізнатись детальну інформацію по цій справі. Ось що нам розповіла Віра Рибка:

«Я 14 років пропрацювала бухгалтером на Ніжинському м’ясокомбінаті і за сумлінну працю отримала жилу кімнату в гуртожитку по  за вулиці  Покровська. Тут я мешкаю зі своїм дев’ятирічним сином. Вже декілька років намагалася оформити право власності на житло, але квартира рахувалась відомчою і тому приватизувати її не вдавалося. Нажаль, лише нещодавно, на останньому судовому засіданні, яких до цього було близько 10, ми дізналися, що в 1989 році квартира перейшла у власність міста за рішенням міськради № 289 і не належить Ніжинському м’ясокомбінату. Тому найближчим часом будемо готуватися до нового позову, про передачу квартири в нашу власність.

Найгіршим наслідком ситуації стало відключення газу. Передувало цьому те, що у 2015 році Ніжинське відділення ПАТ “Чернігівгаз”  розірвало зі мною договір тому, що я не являюсь власником житла. Натомість був заключний договір з м’ясокомбінатом. Далі я вже не могла відслідковувати, чи сплачували вони платежі. До цього я завжди сумлінно оплачувала рахунки і готова була оплачувати їх зараз. Як з’ясувалося м’ясокомбінат не сплатив всі рахунки, після цього виникла заборгованість і нашу квартиру було відключено від газопостачання 18 травня 2017 року.

Плюс до всього цього вже більше десяти років немає спокою від «добрих сусідів», в так званому гуртожитку, яких підселяє на незаконних підставах директор Ніжинського м’ясокомбінату. По факту незаконного підселення вже була відкрита кримінальна справа Ніжинською прокуратурою. Ці ж співмешканці не дають спокійно жити не мені, не моєму синові, адже вони неодноразово вибивали двері до кімнати, в якій знаходилася неповнолітня дитина, ставили амбарні замки на двері туалету і погрожували мені фізичною розправою за те, що я не висиляюся з помешкання. Чим я і мій син  їм заважаємо, не можу зрозуміти.  Ймовірно їхнє бажання є отримати мою жилу площу. Але внаслідок цього мій син, через постійний стрес має вади мовлення. Я ж посадила серце.»

Також, за словами жінки, по факту незаконного підселення вже була відкрита кримінальна справа Ніжинською прокуратурою. Нажаль директор Ніжинського м’ясокомбінату, за її поясненням через зайнятість, не змогла прокоментувати дану ситуацію.

Найближчим часом родина, вже вкотре, планує подати позов до суду, аби  нарешті приватизувати житло. Але чи вдасться, адже справа має багато «каменів спотикання» до досягнення цілі.

Лілія Журко

Опубліковано: 11-11-2017