Щастя - не мета життя, а його засіб
  • :
  • :

Для ніжинських родин: чи повинна бути матеріальна підтримка один одного?

 Чи існують аліменти на утримання одного із подружжя? Хто маєбрати участь у витратах, пов’язаних із хворобою або каліцтвом, вагітністю, непрацездатності? На це питання відповідають юристи Ніжинського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги.

Глава 9 Сімейного кодексу України визначає права та обов’язки подружжя по утриманню. Зокрема, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного та зобов’язані брати участь у витратах, пов’язаних із хворобою або каліцтвом другого з подружжя.

Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги (якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом), за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Непрацездатним вважається:

  1. той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом,
  2. є інвалідом I, II чи III групи.

Права на утримання не має той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв’язку із вчиненням ним умисного злочину, якщо це встановлено судом.

Той із подружжя, хто став непрацездатним у зв’язку з протиправною поведінкою другого з подружжя, має право на утримання незалежно від права на відшкодування шкоди відповідно до Цивільного кодексу України.

Особа має право подати позовну заяву до суду незалежно чи вона перебуває у шлюбних відносинах з одним з подружжя, оскільки розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу.

Особа має право на утримання після розірвання шлюбу у таких випадках:

  1. якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.
  2. коли вона стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу.
  3. якщо на момент розірвання шлюбу жінці, чоловікові до досягнення встановленого законом пенсійного віку залишилося не більш як п’ять років, вона, він матимуть право на утримання після досягнення цього пенсійного віку, за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менш як десять років.
  4. якщо у зв’язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім’ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв’язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу. Важливо! Право на утримання у цьому випадку триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу.

Утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою, та виплачується щомісячно.

Існує наступний порядок сплати аліментів:

  1. Добровільний, тобто подружжя має право укласти договір про надання утримання одному з них, у якому визначити умови, розмір та строки виплати аліментів. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із подружжя свого обов’язку за договором про надання утримання аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса
  2. Судовий, коли аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Припинення права одного з подружжя на утримання:

  • У разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу;
  • Одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги (за рішенням суду);
  • Платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу (за рішенням суду);
  • Право на утримання припиняється у випадках, передбаченихстаттями 83, 85, 87 і 89 Сімейного кодексу України.

Рішенням суду може бути позбавлено одного з подружжя права на утримання або обмежено його строком, якщо:

1) подружжя перебувало в шлюбних відносинах нетривалий час;

2) непрацездатність того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, виникла в результаті вчинення ним умисного злочину;

3) непрацездатність або тяжка хвороба того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, була прихована від другого з подружжя при реєстрації шлюбу;

4) одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище такого, що потребує матеріальної допомоги.

Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини.

Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності, а також дружина, з якою проживає дитина, від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, чи розірвано шлюб, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.

Право дружини на утримання, припиняється в разі припинення вагітності, народження дитини мертвою або якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини, а також, якщо за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини

 

Право чоловіка на утримання уразі проживання з ним дитини

Чоловік, з яким проживає дитина, має право на утримання від дружини – матері дитини до досягнення дитиною трьох років.

Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, чоловік, з яким проживає дитина, має право на утримання від дружини до досягнення дитиною шести років.

Право на утримання чоловік, з яким проживає дитина, має незалежно від того, чи він працює, та незалежно від його матеріального становища, за умови, що дружина може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання чоловік, з яким проживає дитина, має і після розірвання шлюбу.

Право чоловіка на утримання, припиняється, якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини, а також, якщо за рішенням суду виключено відомості про дружину як матір з актового запису про народження дитини.

 

Право на утримання того з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід

Якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає. Розмір аліментів визначається за рішенням суду, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.

Договір про припинення права на утримання за домовленістю подружжя

Подружжя, а також особи, шлюб між якими було розірвано, мають право укласти договір про припинення права на утримання взамін набуття права власності на житловий будинок, квартиру чи інше нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати.

Договір, за яким передається у власність нерухоме майно, має бути нотаріально посвідчений. Право власності на нерухоме майно, що передається за таким договором, виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

 

Отже, існування таких складових, як  непрацездатність одного з подружжя;  потреба в матеріальній допомозі; спроможність другого з подружжя надавати матеріальну допомогу в сукупності є обов’язковим для отримання аліментів.

За отриманням консультації та захистом прав звертайтеся до Ніжинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (м. Ніжин, вул. Богуна, 8 (3-й поверх) або за телефоном (04631) 7-16-15), Єдиний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Опубліковано: 18-12-2017