Плани – ніщо, планування – все. – Дуайт Д. Ейзенхауер
  • :
  • :

Благовіщення

У тропарі свята Благовіщення Пресвятої Богородиці ми чуємо, що сьогодні є початок нашого спасіння, і яке є таїнством, тобто є таємним і певною мірою незрозумілим для людського розуму і її логіки.

Сьогоднішнє Свято є початком процесу спасіння кожної людини, який буде продовжуватися все наше життя. Багато людей не задумується  над тим, чи треба їх спасати, чи ні. А якщо в житті і постає така проблема, то у більшості випадків вона пов’язана з чимось короткочасним і матеріальним. Як би там не було, але у людини є одна велика проблема – це смерть. Людина вважає, що життям своїм вона керує сама, а от смертю ні. І, напевне, в своєму житті людина по-справжньому пізнає дві істини: знає, що помре, але не знає коли. І це невідоме лякає, заставляє робити невірні висновки та вчинки. Тому людину треба спасати від смерті. Але смерть – це наслідок, а причина криється у гріху. Це другий факт, що переслідує людину. Перший – це смерть. Людина не хоче вмирати, але помирає, а другий – це гріх, і людина не хоче грішити, але грішить.

Через Благовіщення, зміст якого полягає у тому, що Бог стає людиною, Народжується Спаситель світу, ми можемо спастися від гріха і від його наслідку – смерті.

У цьому процесі спасіння роду людського людство звільнилося від рабства гріху. Гріх вже не володіє людиною, і смерть вже не існує, бо Христос Воскрес з мертвих, і цим переміг смерть.

Зрозуміло, що спасіння – це процес, це засвоєння людиною спасительної жертви Ісуса Христа. І від міри нашого засвоєння залежить і степінь нашого спасіння. Життя Діви Марії, житія багатьох святих показує нам, що можна боротися з гріхом і жити праведним життям, а якщо з цим справимося – воскреснемо для життя вічного.